Білан Тетяна - заступник директора 

Мене звати Білан Тетяна. Я дуже люблю читати та дивитися інтерв’ю з відомими людьми – політиками, письменниками, вченими, акторами. Я часто намагаюся уявити, як би я відповіла на те чи інше питання журналіста. Хоча я чудово розумію, що в наш час навряд чи кому спаде на думку брати інтерв’ю у викладача англійської мови (це ж не зірка кіно чи телебачення), але все таки, якби запитали мене, я б відповіла так:

Чому Ви обрали саме таку професію? - Я завжди знала, що буду навчати людей, змалечку займалася із сестричкою. Вона пішла в школу, вже вміючи добре читати та писати, що тоді, близько тридцяти років тому, було дивиною. Навчалася в школі добре, з усіх предметів виділяла англійську мову, тому питання вибору ВУЗу чи факультету навіть не стояло. І я, і батьки чудово розуміли, що це буде педагогічний ВУЗ, факультет іноземних мов.

Що вам найбільше запам’яталося із студентських років? - Дійсно, тепер я добре розумію, що студентські роки – найкращі, найбезтурботніші. Хоча тоді здавалося, що навчання відбирало всі сили і весь час. Я безмежно щаслива, що не промарнувала ці дорогоцінні роки, гарно навчалася, а також знайшла справжніх друзів.

Що Ви найбільше цінуєте в людях? - Я на своєму власному досвіді пересвідчилася, що найголовніше  – це  людяність. Я можу деякою мірою простити людині відсутність якихось вишуканих манер чи відсутність обізнаності в тій чи іншій сфері, якщо видно, що ця людина не носить зла в серці, від неї йде добро і позитив. Але найбільше в людях мене захоплює талант. Будь-який. Акторський, ораторський, навіть коли я бачу, як хтось випікає торти, які можна назвати витворами мистецтва, я теж вважаю, що це талант, і захоплююсь ним. Для мене талант – це не тільки вроджена обдарованість, а й відшліфована працею та зусиллями майстерність людини, яка любить, обожнює те, що вона робить. А це завжди відчувається. Тоді очі горять. Це я й ціную в людях найбільше.

Без якої речі Ви не уявляєте свого життя, та чого б Ви воліли позбутися? - Почну з другої частини питання, залишу приємне на потім. Дуже б хотіла позбутися телевізора. Він мене дратує. Поки що це мені не вдається – інші члени сім’ї хочуть дивитися новини. А не уявляю свого життя я без книжок, дуже люблю читати, це найкращий для мене відпочинок, найкраще хобі. Дуже шкодую, що не маю на це достатньо часу, не можу сказати, що дуже багато читаю. Такий темп життя, але вільну хвилину, час, коли я у відпустці, стараюсь проводити з книгою. Останнім часом читаю класику - «Великий Гетсби», «Золотойтеленок», разом із сином зараз із задоволенням поринаю у магічний світ Гаррі Поттера.